Під парусами дитячих книг

Щороку березневе сонечко приносить до бібліотек України традиційне і довгоочікуване свято – Всеукраїнський тиждень дитячого читання.

Це свято тих, хто творить книгу, тих хто популяризує її, і тих, хто любить читати. Це дні веселих пригод і літературних зустрічей.

І ось відкриття Тижня у бібліотеці-філії №2 розпочалося бібліокруїзом «Під парусами дитячих книг».

Учні 4-Б класу ЗОШ №22 ім.Олега Ольжича мали по-весняному теплу і сонячну зустріч з чудовою дитячою письменницею Наталією Мазур – членкинею Національної спілки письменників України.

Наталя Павлівна, разом із головними героями: сестричками Адрі та Ді, чарівним Самшитовим ельфом Самелем, запросила учнів до цікавої подорожі. Дiти з задоволенням слухали казкові історії з книжки «Казки Самшитової алеї».

Визначною, за словами автора, є її перша збірка вірші для дітей «Мокре сонечко», яку вона написала про онуку та для неї. Пані Наталя читала вірші з цієї збірки та розповіла чому книга має таку цікаву назву.

Хлопчикам та дівчаткам дуже сподобалися віршовані твори для дітей «Забавлянки», написанню яких авторка віддала понад п’ять років кропіткої праці. До книги увійшли ігрові пісні такі, що сама вигадала, та народні, які ще наші пращури знали та зібрала їх в одній книзі. 

Діти усі разом залюбки виконали руханку з цієї книжки.

Учасники заходу ловили кожне слово гості. Діти ставили багато запитань, їх цікавило коли вона почала писати, скільки часу потрібно, щоб написати книжку, коли вийде наступна збірка, як народжується казка та інші.

Четвертокласники були в захваті не тільки від спілкування з Наталією Мазур, а ще й від її яскравих книжечок.

Ось так письменниця ознайомила учасників заходу зі своїми яскравими й привабливими персонажами, веселими історіями і захоплюючими пригодами.

Учні щирими оплесками подякували гості за незвичайну зустріч та сподіваються на нові презентації її книг.

«Такі знайомства залишають в дитячих серцях тепло і радість від спілкування, бажання прочитати ще більше творів сучасної української літератури, а також познайомитися з творами наших подільських авторів», – підсумувала вчителька Галина Лебідь.

До цієї події бібліотекарки підготували книжкову викладку «Мудрість і чарівність казки».

Мої улюблені поети

 

21 березня світова спільнота відзначає ще одне свято – Всесвітній день поезії.

Працівниці бібліотеки-філії №2 разом з учнями 10-Б класу НВК №4 мали чудову нагоду поспілкуватися із подільськими митцями слова Марією Горожановою та Людмилою Шостацькою.

Поетеси поділилися своєю творчістю з десятикласниками, присутні насолоджувалися віршами поетів.

Марія Горожанова ознайомила молодь зі своєю збіркою «Осінній вернісаж», а Людмила Шостацька з книгами «АНЕмона» та «Мелодика двох рим».

Діти також читали поетичні твори наших земляків Марії Лисайчук, Галини Корицької, Надії Вітвіцької.

Гадали на поетичних збірках.

Бібліотекарки до події підготували книжкову викладку «Жива криничка поезії», на якій  представлені твори митців українського слова, а також книги поетів рідного краю.

Hapiness-DAY «Щастя поруч»

 

18 березня у Кубі бібліотеки-філії №2 відбулося чергове засідання клубу «Гармонія», а саме hapiness-DAY «Щастя поруч», який присвячений Міжнародному дню щастя.

Під час заходу кожний розмірковував і висловлював свої думки що для нього щастя.

«Щастя – це бути в гармонії з собою, коли отримуєш задоволення від того, що робиш. А для мене це виготовлення ляльок-мотанок і цим щастям я хочу поділитися з вами», – зауважила бібліомайстриня Тетяна Юркова.

Щастя не знаходять, його створюють і ось члени клубу та усі охочі із гарним настроєм та чистими думками зібралися у «Хепі-м@йстерк@», щоб у неймовірній атмосфері виготовити для себе ляльку-оберіг.

Веснянка – весела лялька, яку робили дівчата і жінки на прихід весни.

Традиційно, вона дуже яскрава, з волоссям незвичного кольору: зелений, як трава, або червоний чи жовтий як перші весняні квіти. А також те, що волосся в неї підняте вгору, як зв'язок із сонцем, енергію якого вона передає власнику.

Лялька давалася на радість, на майбутні надії, на здоров'я. Ранньою весною вона повинна була яскравими фарбами нагадати, що скоро прийде тепло і земля стане такою ж яскравою, як вона сама. Веснянку берегли до наступної весни, а потім майстрували нову. Лялька зберігалася пам'ять про минулу весну, про тепле літо, про холодну зиму. Лялечку зазвичай робили розміром з долоньку. Хоча вона й невелика, а сили та сонця в неї в запасі до наступної весни.

Веснянки починали виготовляти з 14 березня. У давнину цей день вважався першою зустріччю весни.

Під час майстер-класу Тетяна Юркова майстриня бібліотекарка відкрила для присутніх незвіданий світ ляльок-мотанок – українських народних оберегів. Учасники з цікавістю послухали історію виникнення, про різновиди й призначення ляльок-мотанок, дізнались про обряди і звичаї, з якими вони пов'язані.

А тоді з гарним настроєм під її керівництвом взялися за виготовлення обрядової ляльки-Веснянки.

Тканинка до тканинки, ниточка до ниточки старанно моталися та перетворювалися в гарну яскраву мотанку, яку прикрасили різнокольоровими стрічками.

Присутні навчилися не лише виготовляти мотанки, а й відкрили для себе певні секрети технології. Весело провели час, саме головне усі були щасливі і задоволенні!

У кожного оберіг вийшов унікальним твором свого майстра.

Шевченко у моєму серці

 

Щороку навесні Великий Кобзар приходить до нас і щороку новим, неповторним, адже він – велика і невмируща слава українського народу.

Тарас Шевченко – це не минуле, Тарас Шевченко – це сьогодення. Для України і в Україні він житиме вічно. Сьогодні, як ніколи, поет органічно злився зі своїм великим, нескореним народом і твердо ступає повсюдно в нашій незалежній державі.

Свідченням того, що слово Шевченка живе між нами, став поетичний колаж «Шевченко у моєму серці», у якому взяли участь учні 7-Б класу ЗОШ №22 ім. О. Ольжича.

На початку заходу працівниці бібліотеки-філії №2 коротко розповіли про видатного Кобзаря, про його невмирущу славу.

А потім, немов сам Шевченко своїми творами промовляв до присутніх.  Діти неймовірно натхненно читали вірші Великого Кобзаря: «Якби ви знали, паничі», «Тече вода з-під явора», «Садок вишневий коло хати…», «Зацвіла в долині червона калина», «Мені однаково...», «Думи мої, думи…», «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…» та «Заповіт».

Творчість Шевченка, його постать стала наріжним каменем нашої національної будови. Справжній Шевченко – не на плакатах, навіть не у книжках, а у серцях. У кожного – Шевченко свій, близький і рідний, особливий.

Якими відблисками світло Шевченкового слова сяє у серцях і душах семикласників ми  дізналися з їхніх роздумів «Шевченко у моєму серці», які вони записали на сердечках та прочитали.

Діти залюбки взяли участь у грі-вікторині «Дерево життя і творчості Тараса Шевченка». Ведучі називали роки і дати, а діти відповідали і прикріплювали до «дерева життя» листочки з правильними відповідями. Так наша гра-вікторина продемонструвала, наскільки учні знають біографію та творчість поета.

Під час заходу юні учасники  створили хмари слів «Слово про генія», давши характеристику поету і записали її на  хмаринці.

А потім усім класом виконали танок-руханку «Тече вода з-під явора».

«Учні ще раз доторкнуться часточкою серця до геніальної постаті Кобзаря», – підсумувала вчитель української мови та літератури Ганна Васіліна.

З Шевченком до Перемоги!