Лiтературний код Юрiя Покальчука

Народився Юрко Покальчук 24 січня 1941 року в Кременці (Тернопільська область) в сім`ї краєзнавця. Його мати, Оксана Тушкан, була праправнучкою молодшої сестри Миколи Гоголя. Дитинство і юність майбутній письменник провів в Луцьку, там же закінчив школу, вчився в педінституті. Потім навчався в Ленінградському університеті на факультеті східних мов.

Як казав сам письменник, з дитинства він «був захоплений тим, що людина може сама створити цілий світ і жити там, особливо, якщо реальність не подобається».  Як наслідок, уже в 1956 році Юрко написав своє перше оповідання. Втягнувся, і вже був у такому стані, що не писати просто не міг.

З 1969–1976 р. – молодший науковий співробітник Інституту літератури АН УРСР.

З 1976 р. – член Спілки письменників України.

З 1994 до 1998 рр. – голова іноземного відділення Спілки письменників України.

З 1997 по 2007 роки Покальчук — президент Асоціації українських письменників, а з 2000 по 2002 роки — член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Покальчук володів 13 іноземними мовами польською, англійською, іспанською, французькою та ін. Багато подорожував, відвідав 37 країн.

У перекладі Юрка Покальчука вийшли друком такі автори: Е.Хемінгуей, Дж.Д.Селінджер, Х.Л.Борхес, Х.Кортасар., Ж.Амаду, М.Варгас Льоса, Р.Кіплінг, А.Рембо, Р.Радіге, Ж.Жене та ін.

Читав лекції у Великобританії, США, Канаді, Аргентині, Бразилії, Португалії, Іспанії, Польщі.

Автор сценаріїв і співпостановник телефільмів.
Був патріотом, любив Україну, пропагував українську мову і культуру.

З-під його пера вийшло понад 600 публікацій у періодиці. Юрко також виступав зі своїми віршами під акомпанемент свого рідного музичного гурту «Вогні Великого Міста».

10 вересня 2008 року Україна втратила не лише відомого літератора, а й сильного журналіста, активного громадського діяча й талановитого музиканта. 

Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Незабутній Лео Мол – митець від Бога

Великий українець Леонід Молодожанин, відомий у світі як Лео Мол, народився 15 січня 1915 року в містечку Полонне на Хмельниччині, скульптор від Бога, академік Королівської канадської академії мистецтв, член і віце-президент Об’єднання скульпторів Канади, член Об’єднання скульпторів Америки, почесний доктор Вінніпезького, Манітобського та Альбертського університетів.

До дня народження Лео Мол працівники бібліотеки-філії №2 підготували інформаційну довідку «Незабутній Лео Мол – митець від Бога».

Повний текст видання можна переглянути за посиланням:

https://ru.calameo.com/read/0062304719871c8722774

Володимир Смотритель – людина-театр

Смотритель Володимир Петрович – український театральний актор, засновник, керівник та актор монотеатру «Кут» (м. Хмельницький), народний артист України.

Володимир Смотритель народився 13 січня1953 року в місті Городище Черкаської області.

1974 р. вступив до Дніпропетровського хореографічного училища. У 1978р. до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого на факультет драми і кіно, після закінчення якого вісім років працював актором на професійній сцені Київського театру юного глядача.

З 1986 р. працював у Чернівецькій обласній філармонії.

1988 р. Володимир Петрович почав працювати в Хмельницькій обласній філармонії.

У 1992 році Володимир Петрович став директором та актором Хмельницького міського монотеатру «Кут». Назва театру «Кут» родом з дитинства Володимира, бо так називалося перехрестя доріг у його рідному місті Городище, де кожного вечора збиралась місцева молодь, щоб поспілкуватись і послухати тогочасні популярні пісні під гітару та чудову гру тоді ще не відомого Володимира Смотрителя.

В 1993 р. Володимир Петрович стає засновником унікального подільського фестивалю мономистецтв «Розкуття».

В 2008 р. Володимир Смотритель стає ініціатором появи в місті Хмельницькому Міжнародного фестивалю моновистав «Відлуння».

 За роки існування театру Володимир Смотритель створив ряд моно вистав:

«Прокляті роки» – автор п’єси В.Смотритель. Трагедія. За творами репресованих поетів.

«Сало в шоколаді» – автор п’єси В.Смотритель. Сатиричне шоу.

«Поет і кат» – автор п’єси Б. Грищук. Неаполь.ХV ст. Драма.

«Я – клоун!» – автор п’єси В.Смотритель. Для дітей 1-3 класів. Забава.

«Магія душі» – автор п’єси В.Смотритель. За книгою Л.Силенка «Мага Віра.

«Ін’єкція щастя» – автор п’єси Є.Курман. Історія людини без імені. Наркодрама.

«Акомпаніатор» – автор п’єси М.Мітуа. Доля французської зірки. Трагіфарс.

«Словоспів» – автор п’єси В.Смотритель. На вірші Й.Осецького. Співана поезія.

«Гоголь з Google» – автор п’єси Є.Курман. За посмертними записками М.Гоголя. Містика.

«Мазепа» – п’єса Богдана та Ярослава Мельничуків. Життя спресоване у день. Драма.

«Щоденик збоченця» – п’єса Я.Мельничука. За романом В. Набокова «Лоліта».

«Дурман кульки» – казка В.Смотрителя. Для учнів 4-6 класів. Моно-мюзикл.

«Не промовачи Шевченка у собі…» – п’єса В.Смотрителя. Сповідь барда.

«Смотритель ночі» – авторська пісенна програма нічних пригод. В супроводі музичного гурту.

«Птах душі» – п’єса В.Смотрителя. Життя і творчість В.Стуса. Кіно-театральна інсталяція.

«Кутівські історії» – п’єса В.Смотрителя. Театральна бувальщина. «І по-божому, і по-вовчому…»

У 1992 р. Володимир Смотритель володар гран-прі Всеукраїнського конкурсу авторської пісні «Оберіг-92», м. Луцьк; 1995 р. – лауреат Всеукраїнського конкурсу на кубок Аркадія Чайкіна «Море сміху-95», м. Запоріжжя; 1998 р. – володар першої премії Всеукраїнського конкурсу гумору та сатири ім. Андрія Сови, м. Одеса; 2000 р. – лауреат міжнародного конкурсу «Відлуння», м. Київ; у 2002 р. – «Людина року» в номінації «Митець», м. Хмельницький; 2005 р. – володар гран-прі Всеукраїнського фестивалю «Віват актор», м. Дніпропетровськ; 2006 р. Володимир Петрович отримав почесне звання Заслужений артист України; 2016 р. – почесне звання Народний артист України; а у 2020 р. за високий професіоналізм та вагомий внесок у культурний і мистецький розвиток міста Володимир Смотритель отримав почесну відзнаку Хмельницької міської ради ІІІ ступеня.