Великодня писанка

25 березня 2018 року, напередодні одного з найбільших християнських свят – Великодня, бібліотека-філія №2 підготувала своїм читачам справжній великодній подарунок – майстер-клас з писанкарства.

Писанка – символ Сонця, життя, його безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя, радості, одна із найцікавіших проявів українського народного мистецтва. Ця традиція дуже стара і її початки сягають глибокої давнини.

Своїм вмінням та знанням писати великодні писанки поділилася викладач образотворчого мистецтва дитячої музичної школи №2 Лезнюк Наталія.

Наталія Сергіївна роздала всім зразки ескізів, навчила правильно тримати писачки та виводити візерунки.

І ось під таємниче світло свічки всі поринули у роботу.

Сам процес виглядав наступним чином: чисте яйце спочатку протерли оцтом; тоді поділили на умовні частини та за наявними ескізами або ж за власною фантазією намалювали візерунки простим олівцем; далі обвели їх розтопленим воском за допомогою писачка і свічки; потім розписане воском яйце опустили у банку з фарбою, а після цього, залежно від кількості кольорів, повторили процедуру, починали з світлих тонів і завершували темними. Коли писанка була готова, з неї знімали віск. Для цього яйце підносили до полум’я свічки та витирали розтоплений віск серветкою.

По завершенню майстер-класу кожен отримав власне творіння – чудову писанку-оберіг.

Поезія – слово! Поезія – пісня, Поезія – вільна душа

Поезія – це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі

Ліна Костенко

21 березня по всьому світу поети, їх музи та шанувальники відзначають Всесвітній день поезії.

І саме до цього свята працівники бібліотеки-філії №2 завітали до геріатричного пансіонату ветеранів війни і праці з поетичним колажем «Поезія – слово! Поезія – пісня, Поезія – вільна душа».

Бібліотекарі ознайомили підопічних пансіонату з історією виникнення цього свята, зачитали вірші Л. Костенко, В. Симоненка та Л. Українки.

А ще на поетичний колаж була запрошена талановита поетеса, заступник голови Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» – Галина Корицька.

Кожен вірш Галини Василівни – це сповідь, якийсь незабутній епізод з її життя, неповторний яскравий опис життєво-важливих цінностей, переживань, почуттів, емоцій.

Поезія авторки справила сильне і незабутнє враження на підопічних пансіонату.

«Він був, як полум’я, його рядки – переживуть віки»

Він був як полум’я. Його рядки

Дзвінкі і небезпечні, наче криця,

Переживуть і жито, і пшеницю,

І хліб, і сіль, і війни, і віки.

Тарас Шевченко – це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях нашого народу. Його творчість – це святиня, якою дорожить і пишається український народ.

Напередодні дня народження поета учні 14 і 35 груп ДНЗ «Хмельницького центру професійно-технічної освіти сфери послуг» відкрили березневу сторінку життя і творчості великого Кобзаря під назвою «Він був, як полум’я, його рядки – переживуть віки».

Учні читали вірші Шевченка «І виріс я на чужині», «Думка», «Думи мої, думи мої», «Світає, край неба палає». Із особливим трепетом прозвучав «Заповіт». Працівники бібліотеки-філії №2 розповіли історію написання цього вірша, цієї пісні-гімну.

Наприкінці заходу присутні взяли участь у грі «Яким був Шевченко?», підбиравши прикметники, які, на їх думку, характеризують поета.

«Невмируще слово Шевченка особливо важливим і неоцінним є сьогодні. Це наш дух, наша совість, наше минуле, сучасне і майбутнє», – підсумувала вчитель Оксана Павлишина.

Учні переглянули книжкову виставку «Тарас Шевченко – геній і пророк», присвячену вшануванню пам’яті поета.