Мотанка виконується виключно шляхом намотування, вона не має
обличчя і несе в собі тепло людських рук, любов і турботу, з якою створена.
Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою
ниток, стрічок, шляхом намотування. Голку можна застосовувати лише при
виготовленні одягу для ляльки і ні в якому разі не пришивати нічого до самої
ляльки. Вона може бути плетена із соломи чи зовсім без застосування нитки, коли
всі вузли закріплюються архітектонічно за рахунок того матеріалу, з якого
робиться мотанка.
Усі елементи одягу мотанки є символічними: спідниця
уособлює землю; сорочка – три
часи: минулий, теперішній і майбутній; головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – зв’язок із небом.
Традиційна лялька-мотанка не має обличчя. Вважалося, що якщо
надати обличчю ляльки людських рис, у неї може вселитися лиха душа. Замість
людських рис у неї на обличчі робили хрест – символ Сонця, життя і нових
починань, який ототожнюється з тією самою людиною, гармонією її фізичного і
духовного світів.
І ось 7
червня працівники бібліотеки-філії №2 в черговий раз завітали до геріатричного
пансіонату для ветеранів війни і праці з майстер-класом. На цей раз виготовляли
традиційну українську ляльку-мотанку.
В процесі роботи Тетяна Юркова розповіла підопічним закладу про історію
походження ляльки-мотанки. І усі залюбки взялися до роботи і час
пролетів непомітно.
Кожний присутній створив свою неповторну ляльку-мотанку.
«Такі
заходи налаштовують підопічних на позитивний настрій, дають психологічне розвантаження,
приносять радість і багато щасливих спогадів. Дякуємо бібліотекарям, будемо чекати на нові зустрічі», – поділилася враженням Тамара
Попик – культурно-масовий
працівник закладу.
Українська
народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі й долі,
символ предків. Це символ Великої Матері, яка сотворила все суще і береже
дотепер народжені нею душі.
Ляльки-мотанки
несуть в собі позитивну енергетику та чудовий настрій.
