Краєзнавча година «Місто, де живе душа Поділля»

 

Хмельницький – це не просто місто на карті. Це вулиці, якими ми ходимо щодня, знайомі краєвиди, історії, що передаються з покоління в покоління, і особливе відчуття дому. Саме таким – живим, близьким і рідним –відкривалося наше місто для учнів 7-В класу Ліцею №4 ім. Павла Жука, які завітали до бібліотеки-філії №2 на краєзнавчу годину «Місто, де живе душа Поділля».

Спочатку була історія

Учасники дізналися більше про минуле рідного міста, його становлення та зміни, які відбувалися протягом років. Знайомі вулиці й місця ніби отримали новий голос – тепер за ними стояли конкретні події, люди та історії.

А потім до розмови долучилася поезія

На зустріч із семикласниками завітав подільський поет Віктор Борищук.

Його вірші про Хмельницький звучали як освідчення рідному місту. У поетичних рядках оживало місто – тепле, красиве, рідне, таке, яке хочеться берегти й любити.

Коли про місто розповідає історик – ми дізнаємося факти.

Коли про нього говорить поет – ми починаємо його відчувати.

Краєзнавчий кубик: кидай – відповідай – відкривай!

А далі – час перевірити, наскільки добре хлопці та дівчата знають своє місто!

На допомогу прийшов «Краєзнавчий кубик». Кожна його сторона приховувала окреме завдання. Учасник кидав кубик – і місто одразу ставило йому запитання.

Випало завдання – шукай відповідь!

Знайшов відповідь – зробив ще одне відкриття про рідне місто!

Кубик додав зустрічі азарту, руху та веселих емоцій.

А головне – кожне завдання допомагало побачити Хмельницький трохи по-іншому.

Рідний край – на книжкових сторінках

До краєзнавчої години бібліотека підготувала книжкову виставку «Рідний край на книжкових сторінках».

Книги стали ще одним маршрутом нашої мандрівки. На сторінках видань оживали історія, культура, традиції та літературне життя Хмельниччини.

Виставка нагадала: щоб краще зрозуміти свій край, іноді достатньо просто відкрити книгу.

Хмельницький має свою пам’ять, свій характер і свою душу. І поки ми цікавимося його історією, читаємо про нього, слухаємо його поетичне слово та відкриваємо нові сторінки минулого – душа Поділля продовжує жити.

 

Інтерактивна зустріч «Від слова до серця»

 

У центрі події – слово

Чи може одне слово змінити настрій? Підтримати? Надихнути? Об’єднати?

Так. І саме про це – про силу слова, силу творчості та силу людської небайдужості – говорили 23 вересня у бібліотеці-філії №2 під час інтерактивної зустрічі «Від слова до серця», організованої в межах літературного марафону «Слово єднає – перемогу наближає». Учасниками події стали учні 7-Г класу Ліцею №14 імені Івана Огієнка. 

На них чекала особлива зустріч – із людиною, яка перетворює думки й почуття на художнє слово – письменницею, пісняркою, співголовою Хмельницького обласного осередку Всеукраїнської творчої спілки «Конгрес літераторів України» – Нелею Нагорянською, а також із директоркою благодійного дитячого фонду «Щедрику-Ведрику» – Валентиною Блюхер.

Коли книга виходить за межі сторінок

Зустріч із майстром слова – це завжди можливість зазирнути за лаштунки творчості.

Як народжується задум майбутнього твору?

Звідки автор бере натхнення?

Чи кожна думка може стати історією?

Як знайти саме ті слова, які зможуть торкнутися читача?

Про це та багато іншого говорили з Нелею Нагорянською.

Письменниця ділилася своїм творчим досвідом, розповідала про літературу, творчість, силу емоцій і значення слова. Для семикласників це була можливість побачити за знайомим поняттям «письменник» живу людину – творчу, відкриту, щиру, яка також колись робила свої перші кроки у світі літератури.

А найголовніше – діти не залишалися лише слухачами. Вони активно включалися в розмову, ставили запитання, висловлювали власні думки, реагували на почуте.

Коли слово перетворюється на вчинок

А далі маршрут зустрічі змінив напрямок: слово → людина → вчинок → добро.

Валентина Василівна допомогла подивитися на слово ще під одним кутом – як на початок доброї справи.

Адже сказати «ми допоможемо» – легко. Значно важливіше – зробити все, щоб ця допомога стала реальністю.

Говорили про діяльність благодійного фонду, людську небайдужість, підтримку тих, хто її потребує, та про те, як звичайні люди можуть об’єднуватися заради важливої справи.

Слова, які залишаються

Упродовж зустрічі звучало багато слів. Але найважливішими стали ті, які кожен учасник зміг пропустити через власне серце.

Можливо, для когось ця зустріч стане поштовхом відкрити книгу українського автора.

Для когось – бажанням спробувати написати власний вірш.

Для когось – усвідомленням, що його слова теж можуть бути важливими для іншої людини.

А для когось – маленьким нагадуванням: бути небайдужим – це теж вибір.

Саме тому фестиваль «Слово єднає – перемогу наближає» – це не лише про літературу. Це про людей, які знаходять одне одного через книгу, розмову, творчість і спільні цінності.

А наша зустріч «Від слова до серця» стала ще одним доказом: коли слово народжується від щирості – воно обов’язково знаходить дорогу до серця.